Проаналізовано проблеми прав людини та релігійної свободи у богословському контексті з позицій різних Церков: Православної, Римо-Католицької, Протестантської. Розглянуто питання біблійних коренів прав людини, а також сучасні проблеми християнства та демократії у світовому аспекті.

Висвітлено масштабну каральну акцію - "Пацифікація", яку провела в Галичині у вересні-листопаді 1930 р. тогочасна польска влада. Виявлено численні акти саботажу того ж таки року, які стали ударом по всіх формах зорганізованого українського національного життя. Охарактеризовано дії поліції та війська, які піддавали побоям підозрюваних у "нелояльності", руйнували їхні хати й громадські установи, знущалися над українською людністю. Показано, як одночасно відбувалися арешти багатьох українських діячів, закриття шкіл, читалень, кооперативів, спортивно-освітніх товариств.

Відтворено історію релігійного руху євангелістських християн святих сіоністів від часу його виникнення в 1930-х рр. на Західному Поліссі до сьогодення. Розглянуто ситуацію соціально-культурної кризи на міжповоєнному Поліссі, що призвела до поширення секстанства й, зокрема, п'ятдесятництва, на підгрунті якого й виник рух мурашківців. Реконструйовано процес становлення мурашківської секти й організацію мурашківської комуни Новий Єрусалим (1936 - 1940 рр.). Досліджено відносини цієї секти з радянською владою, репресії, яких зазнали сектанти за режиму І. Сталіна та М. Хрущова, історію й організацію мурашківських комун в СРСР (1957 - початок 1990-х рр.). Розкрито механізми адаптації сектантів до репресивної радянської системи та до сучасного секулярного суспільства. Описано релігійне вчення сіоністів-мурашківців з його містично-екстатичним культом, який поступово зникає, й юдаїстичними ритуально-моральними формами, виявлено чинники його формування. Охарактеризовано особливості життєвого укладу та повсякденного побуту сучасних сіоністів-мурашківців з Одещини.

Висвітлено життя та діяльність Константина Богачевського (1884 - 1961) - другого єпископа, призначеного Апостольською столицею для опіки над українцями - греко-католиками у США, і першого митрополита створеної в 1958 р. Філадельфійської митрополії. Обійнявши управу над фінансово збанкрутованою емігрантською Церквою, він зумів перетворити її на самодостатню інституцію, що в 1990-х pp. змогла надати велику допомогу Церкві в Україні у період її відродження після довгих десятиліть підпілля. Попри величезні заслуги на ниві розбудови українських освітніх і культурних інституцій на еміграції, Богачевський мусив пройти крізь запекле протистояння з американсько-українською громадськістю, обстоюючи незалежність Церкви від політично обумовленого зовнішнього втручання і протидіючи внутрішньому розбратові та розкольницьким тенденціям. Поступово подолавши недовіру з боку власної пастви, він став однією з найавторитетніших постатей української еміграції, залишивши своїм наступникам широку мережу парафій і католицьких шкіл, кілька коледжів, семінарію та Український музей у Стемфорді. Основана на обширному матеріалі з українських, американських і ватиканських архівів, ця книжка змальовує яскравий портрет митрополита Богачевського як людини й релігійного діяча та розкриває специфіку церковного життя й соціальних відносин в українській еміграції у США в першій половині XX ст.

Видання присвячене особі брата-василіянина Иосифа (Івана) Ґрод- ського (1869-1947), який 37 років був близьким помічником митр. Андрея Шептицького, виконавцем багатьох його довірочних доручень, управи¬телем митрополичих палат і касиром митрополичих маетностей. Як лі¬тератор, бр. Ґродський залишив по собі, крім низки релігійних творів для народу, декілька обширних мемуарних нарисів про митр. Шептиць¬кого та відносини в тодішній Греко-Католицькій Церкві, а зокрема про обставини призначення у Станиславів єп. Хомишина та конфлікти се¬ред галицького єпископату, запровадження в Галичині нових монаших згромаджень, вивезення митр. Шептицького до Києва у вересні 1914 р., зустрічей митрополита з православними архиереями в 1919 р., поїздки митр. Шептицького до Америки й Канади в 1910 і 1921-1922 рр. та його інтернування в Познані, візитацію о. Гудечека в 1934 р. Ці нариси, досі практично невідомі науковій громадськості, публікуються тут здебільшо¬го на основі оригінальних машинописів та рукописів з докладним кри¬тичним коментарем.